І

н

с

т

и

т

у

т

п

р

о

б

л

е

м

ш

т

у

ч

н

о

г

о

і

н

т

е

л

е

к

т

у

Головне меню

Конференцiя "Штучний iнтелект - 2000"

У 2000 році в Україні (Кацивелі, Крим) пройшла Перша міжнародна конференція "Штучний інтелект - 2000". Конференція затвердила робочі визначення інтелекту та штучного інтелекту:

  • Інтелект - сукупність універсальних процедур, яка дозволяє на свідомому рівні будувати конкретні алгоритми вирiшення приватних творчих завдань.
  • Інтелект - алгоритм вирiшення завдань, сформований свiдомiстю.
  • Штучний інтелект - алгоритм вирiшення завдань, сформований штучною свiдомiстю.

 


     

У сонячному, по-осiнньому прекрасному Кацивелi, в українському Криму, 11-16 вересня проводилася Перша мiжнародна конференцiя "Штучний iнтелект-2000". Тиша i первозданна природа благотворно впливали на атмосферу конференцiї, сприяли плiднiй роботi вчених, вiдпочинку i творчому спiлкуванню.

Перша мiжнародна конференцiя "Штучний iнтелект - 2000" є мiжнародним форумом учених, що спецiалiзуються в областi математичної кiбернетики, теоретичної iнформатики, комп'ютерної iнженерiї. Вона була розрахована на плiдний обмiн науковим досвiдом, iдеями i методами розв'язання iнтелектуальних завдань.

Найважливiшою метою конференцiї була органiзацiя зустрiчей учених - представників різних організацій та вiдомств, пов'язаних iз вирiшенням iнтелектуальних завдань економiки, екологiї, регiонального керування тощо, які вимагають застосування комп'ютерних методiв iнтелектуалiзацiї обробки iнформацiї, iз потенцiйними замовниками i користувачами iнтелектуалiзованих iнформацiйних технологiй, а також обговорення фундаментальних принципiв формування пiзнавальних основ наукового знання в такiй складнiй системi, як людина з її необмеженими можливостями iнтелектуальної дiяльностi.

На конференцiї була вiдкрита виставка, на якiй учасникам конференцiї були представленi комп'ютернi програми та iнтелектуальнi iгри, комп'ютернi iнтелектуальнi системи, електроннi пiдручники i дiючi зразки роботiв.


  • ... Треба сказати, що в становленнi iдеї штучного iнтелекту особливо великi труднощi: але я цiлком упевнений у тому, що оскiльки суспiльству потрiбний штучний iнтелект... то це завдання буде вирiшене, скiльки б перешкод на його шляху не створювалося будь-ким. 
    В.М. Глушков

    РIШЕННЯ
    I МIЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦIЇ
    "ШТУЧНИЙ IНТЕЛЕКТ - 2000"
    11-16 ВЕРЕСНЯ 2000 року с. КАЦИВЕЛI (КРИМ, УКРАЇНА)

    Перша Мiжнародна науково-практична конференцiя "Штучний iнтелект - 2000" проходила з 11 по 16 вересня 2000 року в с. Кацивелi (Крим, Україна). Вона була органiзована з iнiцiативи Донецького державного iнституту штучного iнтелекту (ректор Шевченко А.I.) Нацiональної академiї наук (НАН) України i Мiнiстерства освiти i науки України, Вiддiлення iнформатики НАН України, Мiнiстерства освiти i науки України, Науково-дослiдного iнституту багатопроцесорних обчислювальних систем (директор Каляєв I.О.) за участю Таганрозького державного радiотехнiчного унiверситету Мiнiстерства промисловостi, науки i технологiй та Росiйської академiї наук (РАН). Робота конференцiї проходила у формi пленарних, секцiйних засiдань i дискусiй. Одночасно з роботою конференцiї проводилась виставка досягнень в областi програмно-апаратних засобiв створення iнтелектуальних комп'ютерних технологiй та iнтелектуальних робототехнiчних систем.

    У роботi конференцiї взяло участь бiльше 100 осiб, серед яких вiдомi вченi зi свiтовим iм'ям: академiк РАН, радник Президiї Росiйської академiї наук Бурцев Всеволод Сергiйович; академiк РАН Каляєв Анатолiй Васильович, радник Науково-дослiдного iнституту багатопроцесорних обчислювальних систем Таганрозького державного радiотехнiчного унiверситету; член-кореспондент РАН Лопота Вiталiй Олександрович, радник Президента Росiї, директор Центрального науково-дослiдного iнституту робототехнiки i технiчної кiбернетики; професор Шевченко Анатолiй Iванович, ректор Донецького державного iнституту штучного iнтелекту; професор Каляєв Iгор Анатолiйович, директор Науково-дослiдного iнституту багатопроцесорних обчислювальних систем Таганрозького державного радiотехнiчного унiверситету; професор Софiйського унiверситету Шишков Димитр Петров (Болгарiя); один iз творцiв мiсяцеходу, професор Кемурджиан Олександр Леонович, Всеросiйський науково-дослiдний iнститут транспортного машинобудування; доктор технiчних наук Бардаченко Вiталiй Феодосiйович, директор Центру таймерних обчислювальних систем Iнституту кiбернетики iм. В.М. Глушкова НАН України; інші вiдомі усьому свiту вчені, а також аспiранти, молодi вченi, студенти, які представляли науковi органiзацiї та унiверситетськi центри України, Росiї, Болгарiї, Грузiї і виступили на конференцiї з цiкавими доповiдями та розробками.

    На пленарних i секцiйних засiданнях конференцiї було заслухано 52 доповiдi, пiдiймалися численнi проблеми i питання становища та перспектив сучасного розвитку комп'ютерних технологiй високого рiвня iнтелектуальностi.

    Тематика секцiй, якi працювали:

    • - "Проблеми штучного iнтелекту"
    • ;
      • - "Комп'ютеризацiя природних мов"
      • ;
        • - "Iнтелектуальнi програми. Апаратно-програмнi засоби пiдтримки систем штучного iнтелекту".

        Пiд час дискусiї "Проблема штучного iнтелекту i штучної свiдомостi" обговорювалися концептуальнi питання формування штучного iнтелекту, проводилося широке обговорення визначень "iнтелект", "штучний iнтелект", "свiдомiсть", "штучна свiдомiсть".

        Конференцiя пройшла в атмосфері надзвичайної активностi та великої зацiкавленостi учасникiв.

        На адресу конференцiї надiйшли вiтальнi листи з побажаннями плiдної роботи вiд адмiнiстрацiї Президента України, вiце-прем'єр-мiнiстра України Миколи Григоровича Жулинського, президента Нацiональної академiї наук України Бориса Євгеновича Патона, першого заступника Мiнiстра освiти i науки Ярослава Степановича Яцкiва. Хiд конференцiї висвiтлювали представники численних засобiв масової iнформацiї: журналiсти, кiно- i фотодокументалiсти, кореспонденти газет i журналiв. Працi й iншi матерiали конференцiї були попередньо виданi у формi тез i спецiального випуску Мiжнародного журналу "Штучний iнтелект" (№ 3'2000).

        Було констатовано наступне:

        1. Дослiдження i розробки в областi штучного iнтелекту, iнтелектуальних систем i комп'ютерних технологiй є актуальними i визначають у великiй мiрi основний напрямок сучасного свiтового наукового прогресу.
        2. У Росiйськiй Федерацiї, Українi, Грузiї, Болгарiї накопичений великий досвiд i значний обсяг теоретичних i прикладних дослiджень, наявний склад висококвалiфiкованих вчених i фахiвцiв. При широкому й ефективному залученнi їх до наукових дослiджень можна iстотно просунутися вперед i лiквiдувати наявне вiдставання вiд передових у технологiчному вiдношеннi країн.
        3. Варто звернути увагу на створення нової концептуальної основи iнтелектуальних засобiв, нових поколiнь iнформацiйних систем i робототехнiки, що володiє технiчним слухом, зором, можливостями розпiзнавання образiв, широкими фiзичними можливостями рухiв.
        4. Варто удосконалювати термiнологiчний i понятiйний апарат наукових дослiджень, пов'язаних зi створенням штучного iнтелекту.
        5. Сучасна математична база дослiджень i наявні теоретичні здобутки дозволяють створити вже в перших десятилiттях двадцятьпершого сторiччя сучаснi технiчнi засоби високопаралельних обчислювальних структур, що перевищують за своїми параметрами наявнi закордоннi аналоги.
        6. Особливу увагу варто придiлити бiльш iнтенсивному розвитку дослiджень i розробок у галузі комп'ютерної лiнгвiстики та комп'ютерних технологiй, пов'язаних iз природомовним спiлкуванням людини i машини в рамках Мiжнародного проекту "Комп'ютеризацiя природних мов".
        УХВАЛЕННЯ

        Учасники конференцiї прийняли рiшення:

        1. Продовжувати дослiдження у галузі iнформацiйної комп'ютерної технiки та технологiй iнтелектуального рiвня i перiодично в рамках взаємних домовленостей обмiнюватися досягнутим досвiдом та результатами дослiджень на конференцiях, симпозiумах, семiнарах.
        2. Прийняти концепцiю формування штучного iнтелекту на основi створення штучної свiдомостi.
        3. Затвердити такi визначення:
          • Інтелект - сукупність універсальних процедур, яка дозволяє на свідомому рівні будувати конкретні алгоритми вирiшення приватних творчих завдань.
          • Інтелект - алгоритм вирiшення завдань, сформований свiдомiстю.
          • Штучний інтелект - алгоритм вирiшення завдань, сформований штучною свiдомiстю.
        4. Продовжити дискусiю в рамках цих визначень у всесвiтнiй мережi Iнтернет.
        5. Звернутися до нацiональних академiй i нацiональних мiнiстерств науки країн-учасниць конференцiї з пропозицiєю розробити на основi висновків, констатацiй та підсумків конференцiї спецiальну програму дослiджень актуальних питань проблематики поточної конференцiї "Штучний iнтелект - 2000" для надання у вищi iнстанцiї з метою можливого фiнансування їх як державно важливих нацiональних дослiджень i розробок.
        6. Запропонувати нацiональним мiнiстерствам освiти країн-учасниць конференцiї вжити заходiв щодо вдосконалення iснуючих навчальних програм, пов'язаних з iнтелектуальними iнформацiйними технологiями, iнтелектуальними iнформацiйними засобами i системами, iнтелектуальними робототехнiчними засобами i системами, засобами сучасної обчислювальної технiки i штучного iнтелекту.
        7. Запровадити премiю молодим ученим за найкращу доповiдь щодо проблем штучного iнтелекту з врученням її пiд час проведення конференцiй "Штучний iнтелект".
        8. З огляду на державну важливiсть наукових дослiджень у галузі штучного iнтелекту i досвiд, отриманий при проведеннi I Мiжнародної конференцiї "Штучний iнтелект - 2000", проводити конференцiю щороку по черзi в Українi та в Росiї. II Мiжнародну конференцiю "Штучний iнтелект - 2001" провести у вереснi 2001 року в м. Геленджик (Росiйська Федерацiя).

         

        Голови конференцiї:
        з українського боку: д.т.н., професор А.І. Шевченко
          к.т.н. Л.А. Ковешников
        Учений секретар к.т.н. І.С. Сальніков
        з російського боку: д.т.н., професор І.О. Каляєв
        Учений секретар к.т.н. О.П. Кухаренко
        від Програмного комітету: академік РАН В.С. Бурцев
          академік РАН О.В. Каляєв