Р Е З О Л Ю Ц І Я

І Міжнародної науково-практичної конференції

«ДОСЯГНЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ І РИЗИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»

 12-13 листопада 2025 року

м. Київ (onsite/online)

І Міжнародна науково-практична конференція «ДОСЯГНЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ І РИЗИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ» відбулась 12-13 листопада 2025 р. у гібридному форматі. Головний організатор конференції – Інститут проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України (ІПШІ). Провайдер конференції – Державна наукова установа «Центр інноваційних технологій охорони здоров’я» Державного управління справами (ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС). Очне проведення Пленарного засідання конференції було організовано на базі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Мета конференції: підвищення кваліфікації фахівців у галузі охорони здоров’я з розвитку цифрової компетентності, об’єднання зусиль науковців і розробників технологій та представників органів державної влади у впровадженні новітніх досягнень штучного інтелекту у систему охорони здоров’я України. Конференція об’єднала освітні, медичні і наукові заклади України.

І Міжнародну науково-практичну конференцію «ДОСЯГНЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ І РИЗИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ» відкрив голова Підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Народний депутат України Зуб Валерій Олексійович. З привітальним словом виступив Йосіхіко Окабе (Yoshihiko OKABE), д.екон.н., професор університету Кобе Гакуїн (Kobe Gakuin University).

З вітальними словами до учасників конференції звернулися: заступник директора з наукової роботи ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС, д.мед.н., професор Ященко Юрій Борисович, який привітав учасників конференції від імені Директора ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС, академіка НАМН України, д.мед.н., професора, Заслуженого лікаря України Дячука Дмитра Дмитровича; ректор Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, д.іст.н., професор Шульга Володимир Петрович; заступник директора з наукової роботи Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій» Національної академії наук України», д.мед.н., Перехрестенко Олександр Васильович; начальник Управління з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, д.техн.н., професор Чопоров Сергій Вікторович.

Міжнародна складова конференції була представлена науковцями із Японії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки та Республіки Чехія.

Голова Програмного комітету конференції, директор ІПШІ, Заслужений діяч науки і техніки України, чл.-кор. НАН України, д.техн.н., професор Шевченко Анатолій Іванович оголосив учасникам конференції про початок роботи пленарного засідання та перший виступів з доповіддю «Основи фундаментальних досліджень у створені штучного інтелекту: досягнення і ризики впровадження».

Робота конференції відбувалась згідно з програмою, затвердженою Програмним комітетом. Загальна тривалість конференції склала 15 астрономічних (20 академічних) годин: пленарне засідання та два секційні засідання – «Використання технологій штучного інтелекту в діагностиці та лікуванні захворювань» і «Інформаційно-комунікаційні технології для медичних інформаційних систем».

Для участі у конференції зареєструвалися більше 1500 учасників. Було заслухано 28 наукових доповідей, з яких більшість носили проблемний, інноваційний та міждисциплінарний характер, зокрема «Основи фундаментальних досліджень у створені штучного інтелекту: досягнення і ризики впровадження» – доповідач Шевченко Анатолій Іванович, директор ІПШІ, Заслужений діяч науки і техніки України, чл.-кор. НАН України, д.т.н., професор, − та «Горизонти розвитку штучного інтелекту в охороні здоров’я та біології» – доповідач Мінцер Озар Петрович, завідувач кафедри природничих наук, інформаційних технологій та філософії Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Заслужений діяч науки і техніки України, д.мед.н., професор (зі співавторами).

Доповідачі зупинилися на безлічі викликів у прагненні забезпечити якісний догляд за пацієнтами. Штучний інтелект (ШІ), зокрема генеративний та пояснювальний, допомагає медичним організаціям справлятися з цими завданнями. Було підкреслено, що генеративний ШІ здатний аналізувати великі обсяги даних та виявляти складні закономірності, які людині зазвичай важко помітити. Він не обмежується аналізом наявної інформації, а створює новий унікальний контент (тексти, зображення), навчаючись на великих масивах даних, розпізнаючи закономірності та імітуючи людську творчість для генерації нових результатів. На конференції було обговорено використання ШІ для автоматизації завдань, розширення творчих можливостей, створення чат‑ботів, розробки дизайнів та багатьох інших цілей

Низка доповідей була присвячена використанні ШІ-технологій для обробки величезних та різноманітних даних, що збирають медичні установи, відкриваючи безліч інноваційних можливостей.

У доповідях були продемонстровані можливості ШІ у наукових дослідженнях, а також у вирішенні щоденних практичних задач охорони здоров’я на кшталт виставлення рахунків, видачі рецептів та інших медичних документів.

Підбиваючи підсумки роботи конференції, учасники обговорювали доповіді, ставили проблемні питання доповідачам.

Захід був проведений у рамках обов’язкового напряму навчання «Цифрова компетентність» (відповідно до п. 7 розділу VIII наказу МОЗ України від 16.04.2025 № 650). Під час роботи конференції проводилось оцінювання набутих знань, компетентностей і практичних навичок слухачів (тестовий контроль для професіоналів та фахівців у сфері охорони здоров’я). За підсумками заходу, провайдером було видано 380 сертифікатів, що засвідчують отримання балів безперервного професійного розвитку працівниками сфери охорони здоров’я (доповідачі та слухачі конференції).

Учасники конференції продемонстрували високий професійний рівень і відданість етичним стандартам, орієнтованим на повагу до людини, охорону здоров’я та захист її прав.

Робота науково-практичної конференції здійснювалася за такими напрямами:

1. Інтелектуальні системи в управлінні медичними закладами.
2. Персоналізована медицина та ШІ.
3. ШІ у сфері громадського здоров’я та епідеміологічного моніторингу.
4. Застосування ШІ для ранньої діагностики та визначення перебігу захворювань.
5. Етичні, правові та регуляторні аспекти, ризики застосування систем ШІ в медицині.
6. Навчання, підготовка та підвищення кваліфікації медичних працівників у сфері ШІ. Розвиток цифрової компетентності працівників сфери охорони здоров’я.
7. Вітчизняні та міжнародні кейси впровадження ШІ в охороні здоров’я.
8. Гібридні системи в охороні здоров’я, оброблення результатів інструментальних обстежень, зокрема даних візуалізації.
9. Законодавство щодо застосування ШІ в охороні здоров’я.
10. Питання міжнародного співробітництва та солідарності для подолання розриву в доступі до технологій ШІ для країн та регіонів, що розвиваються.

Для реалізації поставленої мети та вирішення запропонованих до обговорення актуальних питань було запропоновано:

- об’єднати для реалізації мети конференції високопрофесійних та кваліфікованих науковців різних галузей, насамперед представників сфери охорони здоров’я;

-суттєво розширити проведення заходів з безперервного професійного розвитку, присвячених актуальним питанням використання ШІ в охороні здоров’я;

- сприяти регулярному проведенню наукових семінарів для розгляду та обговорення конкретних питань щодо цифрової компетентності працівників сфери охорони здоров’я;

- зважаючи на актуальність питань застосування ШІ в медицині, запланувати проведення науково-практичних конференцій для розгляду впровадження нових рішень та інновацій з використанням ШІ-технологій у закладах охорони здоров’я;

- докладати спільних зусиль щодо подання заявок на отримання грантів для проведення спільних мультидисциплінарних досліджень з інтеграції засобів ШІ у сфері охорони здоров’я;

- розглянути можливість підготовки спільних наукових праць та розроблення навчально-методичної літератури для потреб організації медичної та психологічної допомоги, підвищення кваліфікації надавачів медичних послуг;

- сприяти ширшому використанню технологій штучного інтелекту у медичну практику, зокрема у формі чат-ботів, цифрових помічників, мобільних додатків і т.ін.;

- залучати широке коло науковців для обговорення сучасних фундаментальних проблем розвитку технологій ШІ і пошуку ефективних мультидисциплінарних рішень;

- налагодити відкритий діалог між представниками медичної спільноти, а також фахівцями з етики, філософії, психології, педагогіки і юриспруденції, переслідуючи мету збереження не лише фізичного, але й ментального здоров’я;

- сприяти формуванню та розвитку компетентностей з пошуку й упровадження кращих практик, сучасних інструментів і методик застосування ШІ в медицині;

- вивчати провідний міжнародний досвід, зокрема Європейського Союзу, що демонструє ефективність регулювання, за якого медичні системи ШІ визнаються високоризиковими та підлягають спеціальному контролю, сертифікації та постмаркетинговому нагляду;

- з урахування спільних інтересів та подальшої творчої співпраці, обговорити можливість створення міжвідомчої Робочої групи за участю представників ІПШІ та ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС, − з перспективою створення постійно діючого спеціалізованого науково-дослідного центру («платформи») з вивчення проблем ШІ в медицині, − для проведення спільних наукових досліджень, здійснення ІТ-супроводу наукових розробок, пошуку грантової підтримки, надання консультативної і правової допомоги, проведення заходів з безперервного професійного розвитку, зокрема науково-практичних конференцій, присвячених актуальним питанням використання технологій ШІ в сфері охорони здоров’я.

Програма конференції Матеріали коференції (статті у журналі "Штучний інтелект")