І

н

с

т

и

т

у

т

п

р

о

б

л

е

м

ш

т

у

ч

н

о

г

о

і

н

т

е

л

е

к

т

у

Головне меню

Рішення конференції

 

РІШЕННЯ

 

XVI ЮВІЛЕЙНОЇ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИСТЕМИ»

(AIIS'2016)

29-30 листопада 2016 р., м. Київ, Україна

 

XVI Ювілейна Міжнародна науково-технічна конференція «Штучний інтелект та інтелектуальні системи» AIIS’2016 здійснювала роботу 29-30 листопада 2016 р., в м. Київ, Україна. Конференція організована за ініціативи Інституту проблем штучного інтелекту, Факультету комп’ютерних наук і кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Білоруського державного університету, НДІ прикладних проблем математики та інформатики БДУ, Брестського державного технічного університету, «Люблінської політехніки», Люблін, Польща, Firma “soft Xpansion GmbH & Co. KG.

Робота конференції проходила у формі пленарних та секційних засідань, дискусій, круглого стола «Актуальні питання штучного інтелекту та сучасної інформатики», Молодіжної міжнародної наукової школи «Системи та засоби штучного інтелекту».

На конференції були присутні 2 академіка НАН України, 3 члена-кореспондента НАН України, 9 докторів наук, 12 кандидатів наук, 12 аспірантів, студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що представляли 19 наукових установ, вищих навчальних закладів та промислових організацій з 10 міст України, Білорусі, Польщі, Чехії. та інших країн світу. Заочно в конференції взяли участь 28 осіб.

На пленарному та секційних засіданнях конференції було заслухано 35 доповідей, порушені численні проблеми й питання сучасного стану та перспектив розвитку систем штучного інтелекту і інформаційно-комп'ютерних технологій. Робота конференції проходила за наступними науковими напрямами:

  1. Концептуальні, філософські та методологічні проблеми створення систем штучного інтелекту.
  2. Алгоритмічне та програмне забезпечення паралельних обчислювальних інтелектуальних систем.
  3. Людино-машинні інтерфейси.
  4. Знання-орієнтовані системи підтримки прийняття рішень.
  5. Нейронні мережі і нейромережеві технології. Проблеми безпеки інформаційних систем.
  6. Кіберфізичні системи.

На пленарних та секційних засіданнях було обговорено широке коло теоретичних і прикладних проблем створення систем штучного інтелекту, систем підтримки прийняття рішень, прогнозування та управління, паралельних обчислень, нейромережевих технологій, систем обробки зображень, аналізу, розуміння і синтезу природномовних текстів, розпізнавання жестів в людино-машинних інтерфейсах, управління безпілотними наземними і повітряними засобами, інформаційного забезпечення робототехнічних систем. Конференція пройшла при високій активності зацікавленості учасників.

 

Учасниками конференції було зазначено наступне:

1. Суттєвим стимулом подальшого розвитку штучного інтелекту повинні статі філософські узагальнення суті штучного інтелекту, його ролі в подальшому розвитку соціальної сфери.

2. Області застосування штучного інтелекту необмежені і спільно з інформаційними засобами дозволяють отримати вирішальні конкурентні переваги в сучасному світі. Застосування інтелектуальних засобів у багатьох прикладних завданнях дозволяє вже зараз досягати принципово кращого або одного можливого рішення особливо в задачах збільшення безпеки країни, захищеності інформаційних технологій від зовнішнього втручання.

3. Незважаючи на значні витрати часових, інтелектуальних і матеріальних ресурсів у всьому світі і запропоноване минулими Міжнародними науково-технічними конференціями «Штучний інтелект та інтелектуальні системи» і визначення штучного інтелекту, відсутня його цілісна наукова теорія, яка б охоплювала поняття свідомості, ментальних станів, і інших складових особистості, як аналога на шляху розробки прикладних систем. В результаті виявляється неможливим чітко визначити предмети дослідження фундаментальних і прикладних розробок і сконцентрувати ресурси для їх успішної реалізації.

4. Проведені круглий стіл, наукові дискусії та обговорення доповідей свідчать про необхідність нових концептуальних підходів до штучного інтелекту з розвиненням понять електронної свідомості.

5. Тематика конференції розширена введенням нових наукових напрямів роботи конференції: біокібернетичні та фізико-технічні основи інтелекту, засновані на дослідженнях психофізіологічних станів людини в екстремальних умовах.

6. В рамках Білорусько-Італійського проекту, що виконується учасниками з Брестського державного технічного університету, представлені результати створення нових інтелектуальних пристроїв (інфобусів) для застосування в умовах великого міста з метою оптимізації громадського транспорту, що вказує на загально світове значення розробки безпілотних транспортних засобів.

7. Учасники конференції одностайно відзначають розпорошеність українських національних наукових шкіл і необхідність концентрації зусиль на вирішення зазначених проблем і досягнення суттєвих інноваційних здобутків у галузі штучного інтелекту. В даний час в даній області скоротилася кількість наукових та інженерних кадрів, доповідей, студентів, державна підтримка і фінансування, замовлення промисловості і т.п. Фактично в Україні відсутній єдиний ідеологічний центр штучного інтелекту, розрізнені навчально-методичні матеріали для вищої освіти, погіршуються умови для роботи і спілкування провідних вчених і фахівців.

8. Учасники конференції дійшли висновку, що на даний момент стан сучасних досліджень та доказова база свідчить про неможливість подальших досліджень в галузі штучного інтелекту без залучення наукового знання в галузі біології, медицини, філософії, технічних наук. Тому на даний час можна констатувати перехід до етапу виділення штучного інтелекту в міждисциплінарну галузь знань.

9. Особливу увагу варто приділити більш інтенсивному розвитку досліджень і розробок в області комп'ютерної лінгвістики та комп'ютерних технологій, пов'язаних із природномовним спілкуванням людини й машини

10. Однак, незважаючи на зазначені проблеми, конференція показала стійке зростання інтересу до проблеми штучного інтелекту і співробітництва в цій галузі, а також наявність високопрофесійних вчених, фахівців і педагогів, перспективної молоді та здібних студентів.

 

Постановна частина

Учасники конференції прийняли рішення:

1. Продовжувати дослідження в галузі проблем штучного інтелекту, високопродуктивних обчислювальних і керуючих систем, робототехнічних систем, систем штучного інтелекту, інтелектуальних систем і регулярно обмінюватися набутим досвідом на спільних конференціях, симпозіумах, семінарах.

2. Програмним і організаційним комітетам наступних міжнародних науково-технічних конференцій з розглянутих напрямів продовжити роботу щодо залучення до участі в організації конференцій підприємств і фірм, що активно працюють в області інтелектуальних інформаційно-комп'ютерних технологій, інтернет речей і смарт систем.

3. Розвивати наукові дискусії, оновлювати і розширювати тематику і нові наукові напрями з проблем штучного інтелекту, всіляко підтримувати вітчизняних авторів. Звернути особливу увагу на подальший розвиток поняття і визначення «штучний інтелект», «електронна свідомість»..

4. Просувати і популяризувати тематику штучного інтелекту в Національній академії наук, в Національній академії педагогічних наук, в Міністерствах освіти, в наукових виданнях і засобах масової інформації України та Білорусі. Запропонувати національним міністерствам освіти країн-учасниць конференції вжити заходів щодо вдосконалення існуючих навчальних програм, пов'язаних з інтелектуальними інформаційними технологіями.

5. У рамках даної конференції представляти і об'єднувати наукові та педагогічні школи в національних та міжнародних рамках і форматах. Максимально надавати можливості публікації у міжнародному науково-технічному журналі «Штучний інтелект» для нових ідей і розвитку традиційних напрямів і теорій, вживати всіх заходів для підвищення наукового рівня журналу і його включення в науково-метричну базу SCOPUS.

6. Проводити на сайті Інституту проблем штучного інтелекту і сайту Київського національного університету імені Тараса Шевченка дискусії і обговорення сучасних проблем і напрямів розвитку штучного інтелекту.

7. Активно домагатися державного фінансування досліджень і розробок з штучного інтелекту і залучати провідних вчених і фахівців для їх виконання в умовах скорочення фінансування з боку промисловості та приватних організацій. Посилити міжнародну співпрацю для досягнення високого рівня фундаментальних та прикладних результатів.

8. Відзначити як кращі доповіді:

1. В.О. Кузнєцов Розробка основних елементів інформаційної технології аналізу мімічних проявів для систем інтерактивного вивчення жестової мови.

2. А.М. Терещенко, В.К. Задірака Швидке обчислення циклічної згортки багаторозряних чисел на основі ШПФ у паралельній моделі обчислень.

3. О.О. Марченко, А.О. Никоненко, Т.В. Россада, Є. А. Мельников Метод машинного навчання для ідентифікації парафразу

9. Наступну міжнародну науково-технічну конференцію «Штучний інтелект та інтелектуальні системи» AIIS’2017 провести в Україні, в м. Києві у вересні-жовні 2017 року.

10. Відзначити високий науковий, методичний та організаційний рівень проведеної конференції.

 

Від Інституту проблем штучного інтелекту:

Голова Програмного комітету,

Міжнародної науково-технічної конференції

«Штучний інтелект та інтелектуальні системи»,

Директор Інституту проблем штучного інтелекту,

член-кореспондент НАН України, д.т.н., професор,

м. Київ, Україна                                                                               А.І. Шевченко

 

Від Факультету комп’ютерних наук та кібернетики

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка:

Заступник голови,

чл.-кор. НАН України, д.ф-м.н., професор                                    А.В. Анісімов

 

Від Брестського державного

технічного університету

Заступник голови організаційного

Комітету, к.т.н., доцент                                                              В.М. Шуть

 

Вчений секретар конференції,

к.т.н., доцент                                                                         О.С. Звенігородський